Синя Борода

  • 22 хв читання
  • Вік: 9+
  • Оновлено:
Синя Борода

Одна з найвідоміших та найзагадковіших історій зі збірки Ендрю Ленга «Синя книга казок» — «Синя Борода» — розповідає про неймовірно багатого вельможу, чия дивна борода з синім відтінком вселяє острах у кожного в королівстві. Попри його сувору та моторошну зовнішність, пишні бенкети й розкішний заміський маєток зрештою переконують одну молоду дівчину вийти за нього заміж... Мораль казки ⚬ Довіряйте власній інтуїції: Якщо чиясь поведінка або вчинки викликають внутрішню тривогу, жодні багатства чи гучні обіцянки не повинні змушувати вас ігнорувати власне передчуття. ⚬ Наслідки необачної цікавості: Допитливість допомагає пізнавати світ, але порушення даного слова та крок у невідому небезпеку без роздумів можуть призвести до великої біди. ⚬ Сила родинної підтримки: Навіть у найтемніші хвилини сміливість, винахідливість і вірність рідних («Сестро Анно, сестро Анно, чи не бачиш ти когось на дорозі?») здатні подолати найстрашнішу загрозу. Історія та походження казки «Синя Борода» Класичну літературну версію казки «Синя Борода» (La Barbe bleue) написав французький письменник Шарль Перро. Вперше її було опубліковано в Парижі у 1697 році у знаменитій збірці Histoires ou contes du temps passé («Історії або казки минулих часів», також відомій як «Казки матінки Гуски»). Майже через два століття шотландський письменник та фольклорист Ендрю Ленг включив англійський переклад цієї оповіді до своєї першої антології — «Синьої книги казок» (1889), подарувавши цю захопливу історію мільйонам юних читачів у всьому світі. За міжнародним покажчиком казкових сюжетів Аарне-Томпсона-Утера (ATU) казка класифікується під номером ATU 312 і бере початок із давніх європейських народних переказів про заборонені кімнати та кмітливих героїнь. Історики та фольклористи пов’язують виникнення легенди про Синю Бороду з двома реальними історичними постатями з Бретані (північний захід Франції): 1. Кономор Проклятий (VI століття): Грізний бретонський правитель, чиє ім’я збереглося у середньовічних легендах про святу Тріфіну; сюжет про заборонену каплицю та чудесний порятунок разюче нагадує фабулу казки. 2. Жиль де Ре (1405–1440): Могутній французький барон і маршал Франції XV століття, соратник Жанни д’Арк, чиї похмурі таємниці у віддалених замках Бретані залишили глибокий слід у місцевому фольклорі.